Стів Ірвін: Хлопчик, який обіймав крокодилів

На шостий день народження Стів отримав пітона. Це була справжня велика змія, і в їхньому австралійському домі їй зраділи. Адже тато Боб цікавився плазунами, а мама Лін любила доглядати за тваринами всіх видів.

Стів теж змалку любив тварин. Одному маленькому крокодилові він дав ім’я Фред. Коли настав вечір, сидів біля нього з книжкою. Навіть читав йому казки на добраніч.

Питання для дитиниЯку тварину тобі хотілося б мати вдома? Як би це було, якби то був крокодил?

Коли Стіву було вісім років, батьки відкрили в австралійському Бірві невеликий парк плазунів. Були там і загони з крокодилами. Тато привозив до них тих, що підпливли надто близько до людей. Тут для них було місце, де вони могли бути в безпеці.

Стів ріс серед тварин, яких більшість дітей бачить лише в зоопарку. Від тата вчився, як до них наближатися, куди можна простягнути руку і коли треба бути обережним.

«Крокодили поводяться так, як їх навчила природа, — пояснював йому Боб. — Ми мусимо їх поважати».

Коли людина наближається, вони можуть захищатися, тому біля них треба поводитися обережно. Стів запам’ятав татові слова.

Уже в дев’ять років він допомагав татові ловити малих крокодилів, які підпливали до місць, де люди спускали на воду човни. Та навіть у маленького крокодила гострі зуби. Стів стояв на березі з мотузкою в руках і допомагав татові витягти крокодила з води.

Раптом вода сплеснула, і крокодил кинувся до них. Стів помітив розкриту пащу, упер ноги в пісок і міцно стиснув мотузку. Разом з татом вони довели лови до кінця.

Увечері за вечерею Боб спитав його: «Ти не злякався?»

«Злякався, — зізнався Стів. — Але крокодил просто захищався. Це я був на його території».

Тато радів, що син розуміє, чому тварина захищалася. Хоч Стів і розумів крокодилів, біля них він мусив завжди бути обережним.

Коли Стів виріс, він допомагав батькам у їхньому парку тварин. Почав також знімати, як доглядає крокодилів і як ловить їх, коли їх треба переселити.

Перед камерою було видно, як сильно йому подобається ця робота. Він поводився з великими зміями, наближався до крокодилів і показував людям навіть отруйних павуків. Водночас постійно пояснював, що помічає в тварин. Коли щось його захоплювало, він розмахував руками й радів так голосно, що його неможливо було не почути.

Особливо любив вигукувати своє «Овва!» і звертати увагу на тварину, яку саме показував. Хотів, щоб люди помітили, яка вона гарна.

Дехто з глядачів переживав за нього. По телевізору вони бачили, як близько він підходить до небезпечних тварин. Стів добре знав їхню поведінку й під час роботи покладався на ці знання.

Питання для дитиниЩо тобі могло б сподобатися в крокодилі, змії чи павуку?

Одного дня до парку приїхала молода жінка з Америки. Звали її Террі, і тварин вона любила так само, як Стів. Він повів її на екскурсію й показав їй крокодилів. Террі із захопленням їх розглядала й хотіла знати про них більше.

Стів одразу в неї закохався. За вісім місяців вони побралися, а у весільній подорожі робили те, що любили обоє: ловили крокодилів і знімали їх.

Разом вони створили телепрограму «Мисливець на крокодилів». Дивилися її діти й дорослі в усьому світі. Зі Стівом і Террі глядачі пізнавали тварин, яких інакше, можливо, лише боялися б, і спостерігали, як подружжя їм допомагає.

Стів умів так розповідати про крокодилів, змій і павуків, що глядачі поступово помічали в них щось нове. Дізнавалися, як вони живуть і чому важливі для природи.

У Стіва й Террі було двоє дітей, Бінді та Роберт. Вони теж росли серед тварин. Змалку бачили, скільки догляду потребують тварини і як важливо поводитися біля них обережно.

Бінді поступово вчилася розуміти тварин, любити їх і захищати. Стів передавав їй те, чого колись навчав його власний тато: пізнавати їхню поведінку й бути обережним.

Він вірив, що коли люди більше дізнаються про тварин, їм легше зрозуміти, чому їх треба охороняти. Тому так багато про них розповідав.

Стів і Террі підтримували порятунок тварин і захист місць, де вони живуть. Заснували організацію «Воїни дикої природи» і розвивали родинний парк, який став Австралійським зоопарком. Допомагали також здобувати природні території, де тварини могли й далі безпечно жити.

Радість від зустрічі з твариною не полишала його і в дорослому віці. Коли він помічав крокодила, змію чи павука, то міг захоплюватися так само, як колись маленький хлопчик. Підстрибував, показував і хотів одразу поділитися своїм відкриттям.

Його цікавили й тварини, які людям здавалися бридкими чи страшними. Він пояснював, що змії ловлять мишей, павуки — комах, а крокодили мають своє місце в річках. Життя однієї тварини пов’язане з життям інших.

Завдяки Стіву мільйони людей почали краще пізнавати природу й піклуватися про істот, на яких раніше не звертали уваги. Бінді та Роберт сьогодні продовжують його справу. Доглядають зоопарк, рятують тварин і розповідають про них іншим дітям.

Якщо колись побачиш крокодила в книжці чи по телевізору, то, можливо, помітиш його луску, сильний хвіст чи очі просто над поверхнею води. Стів дивився на нього з тією самою захопленістю, з якою дивився на малого Фреда, якому носив книжку. Увечері він прочитав йому казку, а потім уже настав час спати.