Вільям Шекспір: Хлопчик, який вигадував слова

«Як можна назвати ніч, коли людина не може заснути?» — спитав учитель. Вілл підняв руку: «Безсонна!» Учитель усміхнувся. Цей хлопчик любив гратися словами, а в нашій казці грався ними й на уроках.

Повне ім’я Вілла — Вільям Шекспір. Він ріс в англійському містечку Стратфорд-на-Ейвоні, у будинку біля жвавої вулиці. Його тато виготовляв тонкі шкіряні рукавички для багатих покупців. Мама дбала про Вілла та його братів і сестер; у родині було вісім дітей.

Вілл, мабуть, з семи років ходив до місцевої школи. У тогочасних школах діти проводили довгі дні за навчанням і багато часу віддавали латині. Цією давньою мовою читали й писали вчені й в інших країнах. Діти мусили запам’ятовувати довгі вірші, а якщо помилялися, отримували лінійкою по руках.

Вілл усе ж таки любив і слова, і історії. Поводився зі словами, як із конструктором: складав їх докупи, розбирав і пробував скласти щось інше. Вигадував віршики, жарти й словесні ігри. Слова могли бути грою, навіть якщо навчання іноді було важке.

У вісімнадцять років він закохався в Енн, яка була на вісім років старша. Невдовзі вони одружилися й мали разом дітей. Родину мав удома в Стратфорді, а пізніше вирушив по театральну роботу до Лондона. У нашій розповіді ми, проте, спершу залишимося на майдані, куди приїхали актори.

Одного дня до Стратфорда приїхала група акторів. На майдані поставили великий намет і почали грати виставу. Вілл прибіг одним із перших і дивився, як перед ним звичайні люди перетворюються на королів, лицарів і принцес. Коли вони заговорили, глядачі стихли. Їхні історії вміли й розсмішити, й розплакати.