Альфонс Муха: Хлопчик, який малював красу

У присмерку церкви на стінах сяяли барви. Синя, червона й золота складалися в постаті ангелів і святих у довгих шатах. Маленький Альфонс підняв голову й заглянувся. До церкви в моравських Іванчицях він прийшов із мамою, але на хвилю майже забув, що вона стоїть поруч.

«Мамо, — прошепотів він, — хто це намалював?»

Мама пояснила, що такі малюнки називаються фресками, а художники створили їх на стінах багато років тому. Альфонс далі їх розглядав. Він теж мріяв уміти намалювати щось таке, щоб біля його картин люди зупинялися й раділи.

Удома він узяв із печі вугілля й намалював на стіні ангела. Мама зовсім не зраділа розмальованій стіні. Але коли придивилася до малюнка уважніше, не могла не всміхнутися, побачивши, який її син умілий.

Альфонс малював і в наступні роки й хотів учитися малювати в школі. Але в родини було мало грошей. Тато працював у суді, і на художню школу вдома не вистачало.

«Тобі доведеться знайти роботу, Альфонсе», — сумно сказала йому мама.

Тож він почав працювати в канцелярії. Цілий день записував числа у великі книги. Увечері, коли всі розходилися, діставав папір і малював квіти, дерева та людей, яких помітив дорогою. Так він бодай після роботи займався малюванням.

Згодом Альфонс працював і театральним художником у Відні. Коли втратив роботу, поїхав на Мораву й заробляв малюванням у Микулові. Там його талант помітив граф Кюен-Белассі. Він доручив йому оздобити свій замок і уважно роздивлявся його картини. Йому хотілося краще пізнати молодого художника.