Томаш Гарріг Масарик: Хлопчик із маленького села, який збудував державу

Томаш любив гортати книжки й розпитувати про все, чого не розумів. Мама помічала, як добре він запам’ятовує вивчене. Вона хотіла, щоб він міг і далі вчитися в школі, хоч удома грошей було небагато.

Народився він у моравському місті Годоніні, а дитинство провів також у селах на Моравському Словацьку. Тато був візником і керував кіньми, запряженими в карету. Мама працювала куховаркою й дбала про родину. На іграшки чи новий одяг грошей лишалося небагато.

Шляху до подальшої освіти допомогло й клопотання місцевого священника, який помітив Томашеві здібності. Хлопець міг навчатися в Густопечах, а пізніше потрапив і до гімназії. Попереду була довга дорога від перших шкільних книжок до викладання в університеті.

Питання для дитиниЯк, на твою думку, почувався Томаш, коли мав учитися далеко від дому? Чи міг він радіти і водночас сумувати за домом?

Він поїхав далеко від дому, а було йому лише одинадцять років. Пізніше під час навчання підробляв ще репетитором і домашнім учителем. Коли не міг отримувати досить грошей від батьків, мусив сам подбати про частину витрат.

У школі він сидів серед хлопчиків із багатих родин. Вони мали гарне взуття, красивий одяг і теплі пальта. Томаш носив одні старі штани й пальто з діркою. Дехто через це з нього глузував: «Гляньте на цього бідолаху із села!»

Але навчання він не кинув. Увечері, коли інші спали, читав при свічці. Роздумував над книжками і над тим, що бачив довкола. Чому одні люди мають усе, а інші нічого? Чому все влаштоване саме так? І чи можна щось змінити на краще?